Про Святого Миколая
Святий Миколай - це духовна істота, яка відвідує тих людей, які потребують його допомоги. Святим він став не зразу. Коли він жив на Землі, як проста людина, то дуже любив допомагати людям. Ще, коли, він був маленьким хлопчиком, то допомагав своїм товаришам так, що вони не здогадувались, хто це їм допомагає. А коли він виріс, то працював у церкві, став архиєпископом і продовжував допомагати людям. Бідні вдови з діточками, безприданиці, хворі і інваліди знаходили перед порогом свого житла несподівані дари в той час, коли дуже потребували такої допомоги.Миколай любив
допомагати у справах просвіти, мистецтва і науки. Працьовиті студенти, наполегливі вчені отримували несподівану фінансову допомогу, коли вони опановували науку і намагалися винайти хороші речі для людей.Особливо, Миколай любив знаходити дітей, які багато працювали, щоб опановувати навчання і різні вміння. А коли це були щирі чемні діти, тоді Миколай постійно піклувався, щоб з них виростали хороші люди і чудові професіонали. Коли ж прийшов кінець його земного життя і Миколай став перед Богом, то за добрі діла Бог визначив йому вічне духовне життя і спитав, в якому матеріальному вигляді Миколай бажає приходити на Землю до людей. Миколай сказав, що він дуже хоче приходити в день свого народження, (19 грудня) втілюючись в особи добрих чоловіків, з подарунками до дітей, які були щирими, чемними і з великим старанням опановували знання і вміння. І сказав тоді Бог, що так і буде. І це так є, і так буде завжди.
Примітка. На протязі року, допомога Святого Миколая, переважно, духовна - це коли людина, раптово, починає розуміти, що треба зараз зробити, щоб змінити ситуацію на краще. А, стосовно випадків з чудовими результатами, просліджується закономірноість визнання особистих заслуг людини - старші люди, з життєвим досвідом, можуть Вам розказати про такі випадки. Спитайте, про це, тих старших людей, яким Ви, особисто, довіряєте.
На це свято найбільше чекають діти, бо саме їм батьки, бабусі і дідусі готують Миколайчики - подарунки. Їх кладуть під подушку, щоб і сон був міцним, і прокинутися можна було з гарним настроєм. В Україні з давніх-давен шанували Святого Миколая. В кожній родині були ікони з ликом покровителя хліборобів, повелителя земних і небесних стихій, захисника бідних і знедолених. Святкувати Миколая починали від дня Святої Варвари (17), продовжували на Святого Сави (18) і завершували 19 грудня. Здавна відома приказка: ’’Варвара постелить, Сава погладить, а Микола стукне’’. На зимового Миколая придивлялися до погоди, і коли день був морозним, землю й дерева встеляв іній чи падав сніг, сподівалися на добрий урожай хліба і городини. ’’Після Миколи пшениця вкриє поле’’, - приказували наші пращури, поглядаючи на зелений озимий клин. Помічали, що коли в ніч перед святом випаде сніг, то лежатиме довго. Народні прикмети - важливий пласт культури, який корисно знати, бо він близький до народного етичного кодексу. Вчинки людей розглядалися у контексті пори року, астрономічних явищ, намагаючись таким чином відвернути душу від дрібних негожих вчинків, застерегти від ганьби. (Урядовий Кур’єр) Народний Оглядач бажає українським дітям шанувати батьків, бути чемними, загартованими, любити свою націю та Вітчизну. Тоді й подарунки від Святого Миколая не забаряться.
Святий Миколай - це духовна істота, яка відвідує тих людей, які потребують його допомоги. Святим він став не зразу. Коли він жив на Землі, як проста людина, то дуже любив допомагати людям. Ще, коли, він був маленьким хлопчиком, то допомагав своїм товаришам так, що вони не здогадувались, хто це їм допомагає. А коли він виріс, то працював у церкві, став архиєпископом і продовжував допомагати людям. Бідні вдови з діточками, безприданиці, хворі і інваліди знаходили перед порогом свого житла несподівані дари в той час, коли дуже потребували такої допомоги.Миколай любив
допомагати у справах просвіти, мистецтва і науки. Працьовиті студенти, наполегливі вчені отримували несподівану фінансову допомогу, коли вони опановували науку і намагалися винайти хороші речі для людей.Особливо, Миколай любив знаходити дітей, які багато працювали, щоб опановувати навчання і різні вміння. А коли це були щирі чемні діти, тоді Миколай постійно піклувався, щоб з них виростали хороші люди і чудові професіонали. Коли ж прийшов кінець його земного життя і Миколай став перед Богом, то за добрі діла Бог визначив йому вічне духовне життя і спитав, в якому матеріальному вигляді Миколай бажає приходити на Землю до людей. Миколай сказав, що він дуже хоче приходити в день свого народження, (19 грудня) втілюючись в особи добрих чоловіків, з подарунками до дітей, які були щирими, чемними і з великим старанням опановували знання і вміння. І сказав тоді Бог, що так і буде. І це так є, і так буде завжди.Примітка. На протязі року, допомога Святого Миколая, переважно, духовна - це коли людина, раптово, починає розуміти, що треба зараз зробити, щоб змінити ситуацію на краще. А, стосовно випадків з чудовими результатами, просліджується закономірноість визнання особистих заслуг людини - старші люди, з життєвим досвідом, можуть Вам розказати про такі випадки. Спитайте, про це, тих старших людей, яким Ви, особисто, довіряєте.
На це свято найбільше чекають діти, бо саме їм батьки, бабусі і дідусі готують Миколайчики - подарунки. Їх кладуть під подушку, щоб і сон був міцним, і прокинутися можна було з гарним настроєм. В Україні з давніх-давен шанували Святого Миколая. В кожній родині були ікони з ликом покровителя хліборобів, повелителя земних і небесних стихій, захисника бідних і знедолених. Святкувати Миколая починали від дня Святої Варвари (17), продовжували на Святого Сави (18) і завершували 19 грудня. Здавна відома приказка: ’’Варвара постелить, Сава погладить, а Микола стукне’’. На зимового Миколая придивлялися до погоди, і коли день був морозним, землю й дерева встеляв іній чи падав сніг, сподівалися на добрий урожай хліба і городини. ’’Після Миколи пшениця вкриє поле’’, - приказували наші пращури, поглядаючи на зелений озимий клин. Помічали, що коли в ніч перед святом випаде сніг, то лежатиме довго. Народні прикмети - важливий пласт культури, який корисно знати, бо він близький до народного етичного кодексу. Вчинки людей розглядалися у контексті пори року, астрономічних явищ, намагаючись таким чином відвернути душу від дрібних негожих вчинків, застерегти від ганьби. (Урядовий Кур’єр) Народний Оглядач бажає українським дітям шанувати батьків, бути чемними, загартованими, любити свою націю та Вітчизну. Тоді й подарунки від Святого Миколая не забаряться.
Ой, хто, хто Миколая любить,
Ой, хто, хто Миколаю служить.
Тому святий Миколай
Тому святий Миколай
На всякий час помагай,
Миколаю!
Ой, хто, хто спішить в твої двори
Того ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш йому пропасти,
Того ти на землі і в морі
Все хорониш від напасти,
Не даєш йому пропасти,
Миколаю!
Миколаю, молися за нами,
Благаєм тебе зі сльозами.
Будем тебе величати,
Будем тебе величати,
Ім'я твоє величати,
"Я люблю це свято! воно гарніше за Новий Рік, тепліше, приємніше, світліше.
Святкуймо Миколая, даруймо миколайчики нашим рідним, близьким, співробітникам, знайомим і незнайомим! Ще не пізно заскочити до найближчого супермаркету, скупити шоколадок, маленькі листівочки (на яких написати пару милих, приємних слів для КОНКРЕТНОЇ особи), і до початку робочого дня порозкладати на робочі столи співробітників. Їх реакція буде винагородою за клопоти (але жи приємні клопоти!).
Своїм колегам по навчанню я влаштувала невелику забаву: кожен мав розповісти щось про Миколая, за що отримував презент. Дівчата, практично всі - згадали віршики, а хлопці (чоловікам до 35 - 40 років!) розповідали байки, анекдоти, один екс-одесит - похабного анекдота... бо нічого іншого не міг пригадати, а йому ДУУЖЕ кортіло отримати пакуночок (цілком матеріально забезпечена особа! ) Потім, коли прийшов викладач... група і його заразила настроєм, той заспівав Миколая, аби отримати миколайчика. "
http://ov.ottawa-litopys.org/lystydomykolaya/
Хто
такий Святий Миколай?
Таємниця його великого й постійного культу між усіма християнськими народами полягає у тому, що він для всіх став символом співчутливого милосердя і жертовної любові до ближнього. На жаль, не багато ми знаємо про його життя. А навіть те, що знаємо, досить оздоблене різними легендами. Св. Миколай Чудотворець народився приблизно у 270 році в Патарі, самому багатому у той час місті Лікії - півострова у Середземному морі (Мала Азія). Його батьки були дуже багатими і глибоковіруючими людьми. Вони охрестили Миколая відразу після його народження, що було на той час великою рідкістю. Властиво, виховання малого Миколая зводилось до усвідомлення єдиної істини: немає більш страшнішого, більш жахливішого нещастя, ніж гріх. В дусі такого виховання майбутній чудотворець ще з дитинства полюбив Церкву, а вже з шести років став читати священні книги, перш за все Біблію.
Ледь досягнувши повноліття, святий Миколай втратив своїх батьків, які залишили йому великий спадок. Він усвідомлював, що це багатство повинне бути використане на славу Богові і поміч людям. І незабаром св. Миколай вперше допоміг цим багатством, врятувавши трьох дівчат від гріха. Недалеко від нього в Патарі жив чоловік, який сильно розорився. Щоб вийти з дуже важкого матеріального становища, він вирішив скористатись честю трьох своїх красунь. Св. Миколай дізнався про це і потім три рази пробирався до убогої хатини, залишаючи кожного разу по мішку золота на придане для кожної з дочок. Багато років св. Миколай був єпископом у Мирах, провінція Лікія в Малій Азії. Він брав участь у Першому Вселенському Соборі 325 р. у Нікеї. Помер приблизно у 345 році. Культ святого Миколая починає рости від того часу, коли цісар Юстиніан І (527-565) збудував на його честь церкву у Царгороді. А цісар Мануїл Комнен (1143-1181) державним законом приписав святкувати день Св. Миколая 6 грудня. З Візантії його культ поширюється по цілому світі.
Найстаріший життєпис св. Миколая походить з 9-го століття. На Заході папа Миколай (858-867) - перший папа з цим іменем - близько 860-го року збудував у Римі церкву св. Миколая. До Німеччини його культ привезла візантійська княжна Теофано, дружина цісаря Оттона ІІ (973-983). Латинська Церква також святкує св. Миколая 6 грудня. У Франції і Німеччині є понад дві тисячі, а в Англії бл. 400 церков, присвячених Св. Миколаєві. На Українські землі культ св. Миколая приходить разом із християнством. В другій пол. 11-го століття у Києві на Аскольдовій могилі була збудована церква св. Миколая. На Галицьких землях однією з найстаріших є церква св. Миколая у Львові, що походить з 13-го століття.
Вітаю!!!
